Введіть слово — і за секунду побачите склади, кількість букв і звуків, характеристику кожного звука і транскрипцію. Зручно, щоб перевірити домашнє завдання.
Натисніть на голосну, щоб позначити наголос — від нього залежить характеристика голосних.
яблуко — я́-блу-ко: 3 склади, 6 букв, 7 звуків. Транскрипція: [йа́блуко]
| Буква | Звук | Характеристика |
|---|---|---|
| я | [й] | приголосний, сонорний, м'який |
| [а] | голосний, наголошений | |
| б | [б] | приголосний, дзвінкий, твердий |
| л | [л] | приголосний, сонорний, твердий |
| у | [у] | голосний, ненаголошений |
| к | [к] | приголосний, глухий, твердий |
| о | [о] | голосний, ненаголошений |
Розбір автоматичний, за шкільними правилами: я, ю, є, ї (два звуки або м'якість), щ = [шч], дж і дз, подовження, пом'якшення перед м'якими, г перед к і т вимовляємо як [х]. Інші уподібнення за дзвінкістю не враховуємо — звіряйте з підручником.
Як зробити розбір
- Впишіть слово в поле і натисніть «Розібрати».
- Позначте наголос: натисніть на наголошену голосну. Від наголосу залежить характеристика голосних звуків.
- Перегляньте таблицю: кожна буква, звук, який вона позначає, і його характеристика.
- Перепишіть розбір у зошит за зразком учителя — порядок пунктів у різних підручниках трохи відрізняється.
План фонетичного розбору
- Записати слово, поділити його на склади і поставити наголос.
- Порахувати букви і звуки.
- Схарактеризувати кожен звук: голосний (наголошений чи ненаголошений) або приголосний (дзвінкий, глухий чи сонорний; твердий, м’який чи пом’якшений).
- Записати транскрипцію у квадратних дужках.
Коли букв і звуків різна кількість
Саме тут найчастіше помиляються. Ось випадки, які варто запам’ятати.
| Слово | Букв | Звуків | Чому |
|---|---|---|---|
| яблуко | 6 | 7 | «я» на початку слова позначає два звуки — [йа] |
| пісня | 5 | 5 | після приголосного «я» дає один звук [а] і пом’якшує попередній |
| щастя | 5 | 6 | «щ» завжди позначає два звуки — [шч] |
| день | 4 | 3 | «ь» звука не позначає |
| джерело | 7 | 6 | «дж» в одній частині слова — один звук |
Так само поводяться «ю» і «є»: на початку слова, після голосного й апострофа це два звуки, після приголосного — один. «Ї» завжди позначає два звуки — [йі]. А от «д» і «з» на межі префікса й кореня, як у слові «підземний», — це два окремі звуки.
Детально з прикладами — у статтях «Фонетичний розбір слова: схема, приклади і типові помилки» і «Звуко-буквений аналіз слова в 1–2 класі» для молодших класів.
Часті питання
Чи можна покладатися на автоматичний розбір?
Для більшості шкільних слів — так: інструмент враховує «я», «ю», «є», «ї», «щ», «дж» і «дз», подовження і пом’якшення, а «г» перед «к» і «т» вимовляє як [х]. Інших уподібнень за дзвінкістю (як у слові «боротьба» — [бород’ба]) він не враховує, тож у складних словах звірте результат із підручником.
Чим пом’якшений звук відрізняється від м’якого?
М’які приголосні — [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [дз’], [л’], [н’], [р’] і завжди м’який [й]. Інші приголосні м’якої пари не мають і перед [і] лише пом’якшуються: у слові «пісня» звук [п’] пом’якшений, а [с’] і [н’] — м’які.
