Суржик — це суміш української з російською, яка виникає сама собою, коли людина говорить швидко й не добирає кожного слова. Нічого ганебного в цьому немає: так мова реагує на двомовне середовище — родину, двір, телевізор, роботу. Проблема лише в тому, що звичні «нада», «сьоднішній» чи «приймати участь» непомітно пробираються в зошити, заяви й повідомлення в класному чаті.
Я зібрала 60 пар «так кажуть — так правильно». Це не повний словник, але саме ті приклади суржику, які найчастіше чую від батьків на зустрічах у школі, від учнів на уроці й від себе самої, коли поспішаю. Пари згруповані за темами: вдома й у магазині, у школі, у розмові, в канцелярії та серед слів-паразитів.
Гортайте таблиці як довідник: знайшли знайоме слово — подивилися правильний варіант, сказали вголос удома. Такі дрібні заміни працюють краще за будь-які гасла про чистоту мови.
Звідки береться плутанина в словах
Уявіть звичайну родину: бабуся говорить українською з російськими словами, тато виріс у місті, де в школі й на роботі звучала переважно російська, а мама щодня чує обидві мови в магазині. Дитина вбирає все це одразу, як губка, — і не розрізняє, де межа. Для неї «пробка на дорозі» звучить так само нормально, як «затор», бо вдома казали саме так.
Додайте сюди телевізор, який роками працював фоном, і звичку перекладати думку з однієї мови на іншу на ходу. Коли людина добирає слово в момент мовлення, мозок хапає перше, що трапилося, — часто це калька з російської. Це не лінощі й не зневага до мови, а звичка, яку можна перевчити.
Русизми в українській мові живуть не тільки в побуті. Чимало їх осіло в діловому мовленні ще з радянських часів: «приймати участь», «на протязі», «слідуючий». Тому навіть людина з доброю українською іноді ловить себе на фразі зі старої заяви.
Вдома і в магазині
Кухня й черга до каси — головні постачальники суржику. Тут ми говоримо швидко, часто з повними руками, і слова вилітають самі. Спробуйте наступного разу звернути увагу на кілька з них.
| Так кажуть | Так правильно |
|---|---|
| кульок | пакет |
| вилка | виделка |
| кастрюля | каструля |
| утюг | праска |
| сапоги | чоботи |
| плаття | сукня |
| больниця | лікарня |
| больно | боляче |
| скидка | знижка |
| сдача | решта |
| пробка (на дорозі) | затор |
| остановка | зупинка |
| заказувати | замовляти |
| кушати | їсти |
Зауважте: «виделка» звучить трохи незвично, але саме так пишуть словники. А «праска» й «чоботи» взагалі не мають жодного присмаку діалекту — це звичайні літературні слова. Увечері, коли дитина вже в ліжку, скажіть їй на добраніч — і заодно перевірте, як це писати, бо тут теж є свої правила.
У школі
Шкільне життя дає цілий букет слів, які ми приносимо з дому й не перевіряємо. Учителька може десять разів сказати «перерва», а вдома все одно прозвучить «переміна». І нічого страшного — але в щоденнику й на дошці краще бачити правильний варіант.
| Так кажуть | Так правильно |
|---|---|
| переміна (у школі) | перерва |
| дневнік | щоденник |
| учебнік | підручник |
| ластік | гумка |
| отличник | відмінник |
| вірно (про відповідь) | правильно |
| учбовий | навчальний |
| відмічати (свято) | святкувати, відзначати |
| любий (у значенні будь-який) | будь-який |
Окрема історія — «любий». У живій мові це слово означає «милий, дорогий», а не «будь-який». Коли вчителька каже «візьміть любий підручник», мимоволі виникає образ дуже симпатичної книжки. А в заяві чи в оголошенні краще написати «будь-який», щоб ніхто не заплутався. До речі, коли заповнюєте документи або підписуєте зошит, зверніть увагу й на те, як правильно писати по батькові — там теж є кілька пасток.
У розмові
У невимушеній бесіді суржик тримається найміцніше, бо саме тут ми не добираємо слів. Ці кілька замін почуєте і в себе, і в співрозмовника.
| Так кажуть | Так правильно |
|---|---|
| согласен | згоден |
| все рівно | все одно |
| самий кращий | найкращий |
| вибачаюсь | вибачте, перепрошую |
| по крайній мірі | принаймні |
| мішати (комусь) | заважати |
| рахувати (у значенні думати) | вважати |
| обідно | прикро |
«Вибачаюсь» — це цікавий випадок. Формально людина каже «я вибачаю себе», а не просить вибачення. Тому в листі чи в розмові з незнайомою людиною краще звучить «вибачте» або «перепрошую».
Зі словом «все одно» теж буває плутанина на письмі: хтось пише разом, хтось окремо. Якщо хочете розібратися до кінця, є окрема стаття про те, коли правильно писати все одно, а коли «все-таки» — з дефісом.
Канцелярія і робота
Ось де суржик почувається як удома. Заяви, звіти, оголошення й робочі листи досі рясніють зворотами з радянських бланків. Викинути їх із тексту — найшвидший спосіб зробити документ зрозумілішим.
| Так кажуть | Так правильно |
|---|---|
| приймати участь | брати участь |
| на протязі (тижня) | протягом |
| співпадати | збігатися |
| слідуючий | наступний |
| являється | є |
| являє собою | є |
| получати | отримувати |
| міроприємство | захід |
| відноситися (до людини) | ставитися |
| на рахунок (цього) | щодо |
| по відношенню до | щодо |
| в залежності від | залежно від |
| згідно закону | згідно із законом |
| тим не менше | проте, однак |
| в кінці кінців | зрештою, врешті-решт |
| приймати міри | вживати заходів |
| приходиться | доводиться |
| підніматися по сходах | підніматися сходами |
Зверніть увагу на «на протязі». Протягом може бути тільки в часі — «протягом тижня». А на протязі — це коли вітер гуляє в кімнаті. Одна літера, а сенс зовсім інший. А якщо хочете відчути різницю між прямим і переносним, згадайте «розбити глека» — тут є окремий матеріал «Розбити глека: значення фразеологізму і приклади речень».
І ще одна дрібниця: «зрештою» й «врешті-решт» належать до прислівників, а з ними в нас традиційно багато питань. Якщо сумніваєтеся, разом писати чи через дефіс, зазирніть у таблицю про правопис прислівників — там усе розкладено по поличках.
Слова-паразити
Ці слова не завжди суржик у чистому вигляді — часто це просто заповнювачі пауз. Але вони чіпляються до мовлення міцніше за все інше й видають нас з головою в перші секунди розмови.
| Так кажуть | Так правильно |
|---|---|
| вообще | взагалі |
| канєшно | звісно |
| щас | зараз |
| нада | треба |
| єслі | якщо |
| тоже | теж, також |
| всьо | усе |
| дальше | далі |
| наоборот | навпаки |
| ладно | гаразд |
| пожалуйста | будь ласка |
Найпідступніше те, що ці слова майже не несуть змісту. Приберіть «вообще» з речення — і воно нічого не втратить, тільки стане чіткішим. Скажіть уголос «гаразд» замість «ладно» — і відчуєте, як змінюється інтонація.
Як позбутися суржику: 5 практичних кроків
Перевчити звичку можна, і для цього не потрібні курси чи підручники. Достатньо кількох простих дій, які вписуються у звичайний день.
- Слухайте українські подкасти. Дорога до школи чи мийка посуду — чудовий час. Вухо саме звикає до правильних зворотів, і потім вони вискакують у розмові без зусиль.
- Читайте те, що подобається. Не обов’язково класику — підійде й дитяча книжка, яку ви читаєте вголос. Фразеологізми, наприклад, запам’ятовуються цілими блоками: якщо хочете пожвавити мову, погортайте добірку фразеологізмів з поясненнями.
- Помічайте свої слова-пастки. У кожної людини їх три-чотири, не більше. Саме вони вискакують найчастіше — «нада», «вобщем», «пробка». Випишіть їх і стежте саме за ними.
- Зробіть нотатку в телефоні. Побачили нове слово — записали. Раз на тиждень перегляньте список. Це займає дві хвилини, а працює краще за зубріння.
- Не соромтеся перепитати. Почули гарний зворот — спитайте, що він означає. Ніхто не сміятиметься, навпаки — більшість радо пояснить.
На сайті щодня з’являється «Слово дня» — одне слово з правильним варіантом уживання, і його цілком достатньо, щоб за місяць виправити десяток звичок.
Слово дня
Як сказати українською, а не суржиком
Часті запитання
Чи суржик — це окрема мова?
Ні. Це некодифіковане мовлення, суміш української з російською, яка не має власних правил і словників. Нею можна порозумітися в побуті, але для письма, навчання й роботи вона не годиться.
Чи можна виправити мовлення в дорослому віці?
Так, і досить швидко. Дорослі зазвичай мають більше мотивації й читають більше, ніж діти. Головне — звертати увагу на кілька своїх слів-пасток, а не намагатися виправити все одразу.
Чому дитина говорить суржиком, якщо вдома говорять чисто?
Мова формується не лише вдома. Двір, гурток, родичі в іншому місті, відео на телефоні — усе це впливає. Дитина просто копіює те, що чує найчастіше, і це нормальний етап.
Чи варто виправляти співрозмовника?
У розмові — майже ніколи. Це виглядає як повчання й нічого не дає. А от вдома, з близькими, можна домовитися: підказувати одне одному спокійно, без докорів і без «а як правильно?» на кожному слові.
Мова — це звичка, а звички змінюються повільно й непомітно. Не картайте себе за «пробку», яка вилетіла в розмові. Просто наступного разу скажіть «затор» — і рухайтеся далі. За пів року таких дрібних замін ви самі здивуєтеся, скільки всього виправилося без жодного підручника.
