Фразеологізми — це ті самі вирази, якими ми перекидаємося на кухні, у шкільному коридорі й у класному чаті. «Він знову ловить ґав», «у мене душа в п’ятах», «та це ж як кіт наплакав» — кожен розуміє, про що йдеться, хоч у буквальному сенсі ніхто нікого не ловить і нічия душа нікуди не спускається.
Ось учора на кухні: син дивиться в зошит уже пів години, а зсунувся з місця на два рядки. Кажу йому: «Ти що, воду в ступі товчеш?» Він піднімає очі й чесно питає: «А що це означає?» І тут я розумію, що пояснити треба не формулу, а сам вираз. Бо коли дитина не знає, що таке «товкти воду в ступі», вона чує просто дивний набір слів.
Тому нижче — усе по порядку: що це за штука така, звідки вона береться, чим відрізняється від прислів’я, і 60 фразеологізмів зі значенням і прикладами речень. Можна читати підряд, а можна заглядати в таблиці, коли треба швидко щось згадати.
Що таке фразеологізм простими словами
Фразеологізм — це стійкий вираз, значення якого не дорівнює сумі значень окремих слів. Візьміть «дати гарбуза». Гарбуз — це овоч, і нічого страшного в ньому немає. Але коли кажуть, що дівчина дала гарбуза хлопцеві, то мають на увазі зовсім не городню історію, а відмову сватам.
Порівняйте зі звичайним словосполученням. «Червона куртка» — тут усе прозоро: куртка справді червона. А «червона дівчина» (так колись казали про гарну) — образне словосполучення: слово «червона» тут означає «гарна». Сенс виразу живе окремо від слів, з яких він складається.
Три прості перевірки
Перше: спробуйте замінити слово синонімом. «Бити байдики» не стане «бити лежні» — вираз розсиплеться. Друге: подивіться, чи можна зрозуміти сенс буквально. «Тримати язик за зубами» — якщо уявити це буквально, вийде неприємна картинка, а насправді йдеться лише про мовчання. Третє: запитайте себе, чи вживають так усі навколо. Фразеологізм — це те, що мова вже вирішила за нас.
До речі, коли розбираєте з дитиною, з яких частин мови складається вираз, не намагайтеся аналізувати кожне слово окремо. У реченні фразеологізм поводиться як одне ціле — найчастіше як один член речення. До речі, частка таки теж часто збиває з пантелику, а розбір «Такі чи таки: як правильно і в чому різниця» швидко все прояснює.
Ознаки фразеологізму
Щоб не плутати фразеологізм із вільним словосполученням, достатньо пам’ятати кілька рис. Вони прості, і їх добре видно на прикладах.
- Стійкість складу. Слова не міняються місцями й не замінюються іншими. «Ні пари з вуст» — і крапка. Ніяких «ні пари з рота».
- Переносне значення. Сенс не складається з буквальних значень слів. «Пекти раків» — це не про кулінарію, а про сором.
- Відтворюваність. Ми не вигадуємо вираз щоразу заново, а беремо готовим, як цвях із шухлядки.
- Образність. Майже завжди за виразом стоїть картинка: хтось водить когось за ніс, хтось задирає носа, комусь намилили шию.
- Граматична цілісність. У реченні вираз працює як одна одиниця: «Він бив байдики цілий день» — присудок, а не три окремі слова.
Звідки беруться фразеологізми
Мова не вигадує їх на порожньому місці. Кожен вираз колись був чиєюсь живою ситуацією, а потім прикипів до мови й залишився в ній назавжди.
Найбільше — з побуту й народних звичаїв. «Дати гарбуза» тягне за собою цілий обряд сватання: коли дівчина відмовляла, вона виносила гарбуз. «Намилити шию» — з лазні, де шию намилюють, щоб добре помити, а далі вже переносно — щоб добре дісталося. «Зарубати на носі» зовсім не про ніс: колись так називали дощечку, яку носили з собою для закарбовування, — своєрідний стародавній блокнот.
Частина виразів прийшла з ремесел і професій. «Брати бика за роги» — зі світу, де худобу справді водили за роги. «Товкти воду в ступі» — з хатньої роботи, де товкти можна зерно, а воду товкти — марно.
Багато чого дали міфи, Біблія й книжки. «Закопати талант у землю» — з євангельської притчі про талант як міру срібла, а не про здібності. «Содом і Гоморра» — звідти ж. А крилаті вислови з літератури живуть своїм життям: згадайте хоча б «Світ ловив мене, та не спіймав» Григорія Сковороди — фраза, яку знають навіть ті, хто не читав жодного його твору.
Чим фразеологізм відрізняється від прислів’я
Це питання ставлять найчастіше, і плутанина тут цілком зрозуміла: і те, і те — стійке й образне. Різниця в тому, що прислів’я — це закінчена думка з повчанням, а фразеологізм — лише цеглинка для думки.
Порівняйте. «Без труда нема плода» — прислів’я: це ціле речення, у ньому є висновок і мораль. А «бити байдики» — фразеологізм: сам по собі він нічого не повчає, його треба вставити в речення, щоб вийшла думка. «Він бив байдики цілий вечір» — ось тепер це речення.
Ще одна різниця — граматична. Прислів’я завжди виступає окремим реченням або його частиною й не змінює форми. Фразеологізм у реченні поводиться як звичайне слово: може бути підметом, присудком, обставиною. А от із формами власних назв, як-от по батькові, добре допоможе розібратися «По батькові: як правильно писати і відмінювати».
Проста перевірка для дитини: якщо вираз можна сказати окремо й він звучить як порада («Семеро одного не ждуть») — це прислів’я. Якщо його треба вставити в речення — це фразеологізм.
Фразеологізми приклади зі значенням
Далі — власне той список, за яким найчастіше й приходять. Я згрупувала вирази за темами, бо так їх легше запам’ятати: мозок любить порядок, а не суцільний стовпчик. У кожній таблиці є фразеологізм, його значення й приклад речення — саме так зручно готуватися до диктанту чи твору.
Праця і лінощі
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| бити байдики | ледарювати | Замість помити посуд брат цілий вечір бив байдики. |
| пасти задніх | відставати | Хто не читав книжки влітку, той у вересні пасе задніх. |
| товкти воду в ступі | робити марну справу | Ти вже годину товчеш воду в ступі: переписуєш те саме речення. |
| через пень-колоду | абияк | Домашку зробив через пень-колоду, а тепер дивується двійці. |
| закопати талант у землю | не розвивати здібностей | У хлопця гарний голос, а він закопав талант у землю. |
| брати бика за роги | одразу братися до головного | Не тягни до вечора — бери бика за роги й сідай за математику. |
Розум і неуважність
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| ловити ґав | бути неуважним | На уроці він ловив ґав і пропустив пояснення. |
| клювати носом | дрімати сидячи | Після обіду на історії всі клювали носом. |
| ні в зуб ногою | нічого не знати | Питаю про будову клітини, а він — ні в зуб ногою. |
| мати голову на плечах | бути розумним | У Марти голова на плечах: вона швидко розібралася з розкладом. |
| в одне вухо влетіло, а в друге вилетіло | нічого не запам’ятав | Слухав тата про те, як міняти шину, — в одне вухо влетіло, а в друге вилетіло. |
| ловити на льоту | швидко розуміти | Новий матеріал він ловить на льоту. |
| як баран на нові ворота | дивитися, нічого не розуміючи | Дивлюся на цю формулу як баран на нові ворота. |
| як курка лапою | нерозбірливо (про почерк) | Пиши нормально, а не як курка лапою. |
Страх і холод
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| душа в п’ятах | дуже страшно | Коли в під’їзді згасло світло, у мене душа в п’ятах. |
| волосся дибки стає | дуже страшно | Від цього фільму волосся дибки стає. |
| зуб на зуб не попадає | дуже холодно | На зупинці зуб на зуб не попадає, а автобуса все немає. |
Швидкість і відстань
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| накивати п’ятами | швидко втекти | Побачивши вчителя, хлопці накивали п’ятами. |
| дати драла | втекти | Кішка дала драла, щойно почула пилосос. |
| рукою подати | зовсім близько | До школи рукою подати — дві хвилини пішки. |
| як мокре горить | дуже повільно | Ранок у нас іде як мокре горить: поки зберемося, уже дзвінок. |
Багато і мало
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| як кіт наплакав | дуже мало | Молока в холодильнику як кіт наплакав. |
| хоч греблю гати | дуже багато | Грибів у лісі хоч греблю гати. |
| кури не клюють | дуже багато (про гроші) | У нього грошей кури не клюють, а він усе скаржиться. |
Розмова і мовчання
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| тримати язик за зубами | мовчати, не казати зайвого | Про подарунок — ані слова, тримай язик за зубами. |
| прикусити язика | раптово замовкнути | Побачив мамин погляд і прикусив язика. |
| ні пари з вуст | нікому нічого не казати | Про контрольну — ні пари з вуст! |
| точити ляси | пусто балакати | Дівчата точили ляси на перерві. |
| переливати з пустого в порожнє | вести беззмістовну розмову | Збори переливали з пустого в порожнє цілу годину. |
| висмоктати з пальця | вигадати | Цю історію він висмоктав з пальця. |
| вискочив як Пилип з конопель | сказав чи зробив щось недоречне | Він вискочив як Пилип з конопель зі своїм питанням посеред уроку. |
| на всі заставки | щосили, дуже (хвалити, співати) | Бабуся хвалила пиріг на всі заставки. |
Стосунки між людьми
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| водити за ніс | обманювати | Обіцяє й обіцяє, а насправді водить за ніс. |
| дати гарбуза | відмовити хлопцеві, що сватається | Кажуть, вона дала гарбуза сусідовому синові. |
| підкласти свиню | зробити капость | Друг підклав свиню: підмінив зошити. |
| розбити глека | посваритися | Через дрібницю вони розбили глека. |
| сім п’ятниць на тиждень | часто змінює рішення | У нього сім п’ятниць на тиждень: то йде на гурток, то не йде. |
| ведмежа послуга | невдала допомога, яка шкодить | Підказав на уроці — і зробив ведмежу послугу. |
| намилити шию | вилаяти, покарати | За розбите вікно йому намилили шию. |
| сідати на голову | не слухатися, поводитися зухвало | Якщо не спиняти, діти сядуть на голову. |
| вивести на чисту воду | викрити | Брехню швидко вивели на чисту воду. |
| лити крокодилячі сльози | нещиро співчувати | Він ллє крокодилячі сльози, а сам винен. |
| брати близько до серця | сильно переживати | Не бери близько до серця чужі слова. |
Характер і поведінка
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| задирати носа | зазнаватися | Отримав відмінно і почав задирати носа. |
| пускати пил в очі | хизуватися, створювати оманливе враження | Не пускай пил в очі, покажи щоденник. |
| бути на сьомому небі | бути дуже щасливим | Після перемоги команда була на сьомому небі. |
| як дві краплі води | дуже схожі | Брати як дві краплі води. |
| впадати в око | бути помітним | Червона куртка впадає в око здалеку. |
| як риба у воді | вільно, впевнено | На сцені вона почувається як риба у воді. |
| як у воду опущений | сумний, пригнічений | Після двійки він ходив як у воду опущений. |
| як з гуски вода | байдуже, ніщо не діє | Сварила його, сварила — як з гуски вода. |
| курям на сміх | дуже безглуздо | Такий план — просто курям на сміх. |
| з’їсти собаку | мати великий досвід у чомусь | На цих кросвордах він з’їв собаку. |
Несподіванка, сумнів і сором
| Фразеологізм | Значення | Приклад речення |
|---|---|---|
| зарубати на носі | добре запам’ятати | Зарубай на носі: завтра контрольна. |
| вилами по воді писано | сумнівно, невідомо | Чи поїдемо влітку — ще вилами по воді писано. |
| як грім серед ясного неба | раптово й неприємно | Звістка про перевірку звалилася як грім серед ясного неба. |
| після дощику в четвер | невідомо коли, ніколи | Обіцяє прибрати в кімнаті після дощику в четвер. |
| як сніг на голову | несподівано | Гості звалилися як сніг на голову. |
| легкий на помині | з’явився саме тоді, коли про нього говорили | Ми про нього згадали — і він тут, легкий на помині. |
| пекти раків | червоніти від сорому | Спитали про вірш, і він почав пекти раків. |
Як вживати фразеологізми у творі
Тут легко перестаратися. Учні часто думають: що більше гарних виразів, то краща робота. Насправді навпаки — від густоти фразеологізмів текст стає схожим на вітальну листівку.
- Один-два на абзац — і досить. Фразеологізм працює, коли він доречний, а не коли його видно здалеку. Речення «Він бив байдики, а потім накивав п’ятами, і мама намилила йому шию» звучить уже як анекдот.
- Обирайте вираз під стиль. У творі про бабусю доречне «як з гуски вода», у серйозному тексті про війну — ні. Якщо пишете роздум, де потрібна точність, краще взагалі обійтися без образних зворотів.
- Перевірте, чи не зіпсували ви форму. «Він зарубав на носі» — так, «він зарубав собі на носі» — теж припустимо, а от «він зарубав на носах» — уже ні.
Приклад невеликого фрагмента: «Коли я вперше вийшла до дошки з доповіддю, у мене душа була в п’ятах. Але згадала, що ми готували це разом, і заспокоїлася». Тут вираз один, він на місці й не перетягує увагу на себе. Якщо ж тема твору складна, радимо спершу розібратися зі структурою — про це є окрема стаття про те, як написати есе.
І ще одне: не беріть вираз, значення якого ви відчуваєте приблизно. «Пекти раків» і «дати гарбуза» в чужому тексті легко переплутати, а вчитель це помітить одразу.
Часті запитання
Чи фразеологізм — це один член речення?
Найчастіше так. «Він ловив ґав» — присудок, хоч усередині виразу є дієслово й іменник. Розбирати кожне слово окремо не треба: у реченні вираз працює як одне ціле.
Чи можна змінювати слова у фразеологізмі?
Ні, склад сталий. Можна змінити форму дієслова чи час («бив байдики», «б’є байдики»), але не самі слова. Щойно ви сказали «ні пари з рота» замість «ні пари з вуст» — вираз зламався.
Чим фразеологізм відрізняється від крилатого вислову?
Межа тонка. Крилатий вислів зазвичай має автора або конкретне джерело — цитата з книжки, кіно, історична фраза. Фразеологізм частіше народний, без автора. У шкільній практиці ці поняття часто вживають поруч, і великої біди в цьому немає.
Як швидко вивчити фразеологізми?
Не вчіть списком. Розбийте на теми, як у таблицях вище, і до кожного виразу придумайте власне речення зі свого життя — про кота, про брата, про чергу в магазині. Те, що стосується вас особисто, пам’ятається в рази краще. А заразом перевірте, чи не прослизнув у ваших реченнях суржик — з ним фразеологізми теж псуються.
Перевірте себе: прочитайте п’ять речень нижче, знайдіть у кожному фразеологізм і поясніть його значення. Якщо вийде без підказок — ви вже непогано орієнтуєтеся в цій темі.
- Коли вчителька оголосила результати, Сашко ходив як у воду опущений.
- Ми запізнилися, бо автобус ішов як мокре горить.
- Не пускай пил в очі — усі бачили, хто насправді мив підлогу.
- Бабуся сказала, що яблук цього року хоч греблю гати.
- Він обіцяв допомогти ще в понеділок, але, схоже, це вилами по воді писано.
Фразеологізми — це не прикраса для твору й не список для зубріння. Це те, як мова тримає в собі цілі історії: сватання з гарбузом, лазню з намиленою шиєю, дощечку для закарбовування. Коли дитина розуміє, звідки взявся вираз, він перестає бути набором дивних слів і стає тим, чим він і є, — маленькою картинкою з минулого, яку ми досі носимо в кишені.
