Новий правопис — це не щось, що з’явилося минулого тижня й досі лякає вчителів. Його затвердив Кабінет Міністрів 22 травня 2019 року, і в 2026-му він такий самий чинний, як тоді. Тобто «пів яблука» в зошиті й «проєкт» у шкільній газеті — не чиясь примха, а норма, за якою пишуть видавництва, редакції та державні установи.
Найбільша плутанина ось звідки. Зміни не перевернули мову догори дриґом — більшість правил лишилася тою самою. Але нові підручники й старі, збережені вдома ще з дев’яностих, інколи суперечать одне одному. Дитина приходить додому з «пів-Києва», бабуся каже, що так правильно, а вчителька в класі пише «пів Києва». І всі по-своєму мають рацію — тільки в різні роки. А от подвоєння приголосних — обличчя, ллється, розкішшю — краще перевіряти окремо, бо там свої правила й винятки.
Нижче — шість змін, які найчастіше згадують у розмовах, таблиця «як було — як тепер» і кілька способів швидко звикнути. Без переписування зошита з першої до останньої сторінки.
Звідки взявся новий український правопис
Український правопис — це документ, який час від часу оновлюють, бо мова рухається, а разом із нею з’являються нові слова: вебсайти, месенджери, проєкти. Редакцію, яку зазвичай називають «правопис 2019», готували мовознавці, а затверджував уряд. Відтоді вона чинна — і жодної новішої редакції, попри чутки, немає.
Часто це шукають просто як «український правопис зміни» — без уточнень, які саме. І потрапляють на десятки переказів, де до справжніх змін домішано щось від себе. Тому найнадійніше — тримати під рукою офіційний текст: він є на сайті Інституту мовознавства імені О. О. Потебні та на сторінках МОН.
Шість змін, які найчастіше згадують
«Пів» пишемо окремо
Найпомітніша зміна для школярів. Якщо «пів» означає половину, воно тепер пишеться окремо від наступного слова: пів години, пів яблука, пів Києва, пів класу. Раніше писали разом або через дефіс — пів’яблука, пів-Києва. Саме тому в старих зошитах і на пожовклих плакатах у кабінеті української мови ви побачите апостроф там, де сучасна дитина його не поставить.
Із рештою випадків усе не так однозначно: півострів, півзахист, півфінал пишуться разом, бо там «пів» уже не означає просто половину. Докладніше про це — в окремій статті про те, як писати пів у словах на кшталт «півострів» чи «пів нашої школи».
Проєкт, проєктор, проєкція
Слово «проєкт» і всі похідні тепер пишемо з «є»: проєкт, проєктор, проєкція, проєктувати, проєктант. Це, мабуть, найбільш обговорювана зміна — і найбільш дратівлива для тих, хто звик до «проекту». Написання «проєкт» закріплене в Українському правописі 2019 року.
Практична порада: якщо сумніваєтесь, згадайте, що «проєкт» — це не «проект» із помилкою, а норма. Комп’ютер підкреслить його червоним, бо словники в багатьох програмах старі. Не вірте редактору сліпо.
Ексчемпіон, віцепрезидент, контрадмірал
Частини екс-, віце-, контр-, супер-, архі- тепер пишемо разом: ексчемпіон, віцепрезидент, віцепрем’єр, контрадмірал, суперзірка, архіскладний. Раніше тут стояв дефіс — екс-чемпіон, віце-президент.
Виняток один, і він важливий: прем’єр-міністр пишемо через дефіс. Так само через дефіс — і це вже не про зміни, а про стару норму — пишуться сполуки двох іменників без сполучного голосного: бізнес-план, фітнес-клуб, майстер-клас, топ-менеджер, інтернет-видання, дрес-код, штрих-код, конференц-зал.
Медіаграмотність, вебсайт і вебсторінка
Частини медіа-, міні-, веб-, кібер- пишемо разом: медіаграмотність, мініспідниця, вебсайт, вебсторінка, кібербезпека. Це стосується саме тих випадків, коли перша частина — не самостійне слово в реченні, а «цеглинка» складного слова.
До речі, про саму медіаграмотність: це вже не про правопис, а про вміння відрізняти новину від вигадки. Але слово тепер пишеться злито — і в заголовку шкільної презентації теж.
Варіанти, які тепер обидва правильні
Одна з найприємніших частин — правопис дозволив варіантність. Обидва варіанти правильні: ефір і етер, міф і міт, кафедра і катедра, аудиторія і авдиторія, пауза і павза, Афіни і Атени. Ніхто не має права знижувати оцінку за жоден із них.
Так само в родовому відмінку іменників жіночого роду третьої відміни можна писати і «радості», і «радости», і «осені», і «осени». У школі зазвичай тримаються одного варіанта — того, що в підручнику, — і це нормально: у межах одного тексту краще не стрибати туди-сюди.
Фемінітиви в правописі
Правопис закріпив те, що давно жило в мовленні: авторка, редакторка, директорка, проєктантка, вчителька, лікарка. Це не новомодна вигадка, а звичайне словотворення, яке просто нарешті записали в офіційному документі. У діловому листі «директорка школи» тепер така сама норма, як «директор школи».
Таблиця: як було і як тепер
| Як писали раніше | Як пишемо тепер | Приклад у реченні |
|---|---|---|
| пів’яблука, пів-Києва | пів яблука, пів Києва | Дай мені пів яблука, будь ласка. |
| проект, проектор, проекція | проєкт, проєктор, проєкція | Наш проєкт про воду виграв конкурс. |
| екс-чемпіон, віце-президент, контр-адмірал | ексчемпіон, віцепрезидент, контрадмірал | Віцепрезидент компанії завітав до школи. |
| медіа-грамотність, веб-сайт, кібер-безпека | медіаграмотність, вебсайт, кібербезпека | Ми зробили вебсайт класу. |
| лише автор, редактор (про жінку теж) | авторка, редакторка, директорка | Авторка підручника відповіла на запитання. |
| Афіни — один варіант | Афіни і Атени — обидва | Ми їдемо до Афін (або до Атен). |
Що лишилося без змін
Найкорисніше для батьків: більшість правил не чіпали. Дефіс у сполуках двох іменників — бізнес-план, майстер-клас, топ-менеджер, інтернет-видання, дрес-код, штрих-код, конференц-зал — був і залишився. Прем’єр-міністр — теж через дефіс.
Апостроф нікуди не зник. Правила вживання апострофа ті самі: після губних б, п, в, м, ф і після р перед я, ю, є, ї — м’яч, п’ять, об’єм, подвір’я. Після префіксів на приголосний — з’їзд, з’ясувати. Нічого нового тут не вигадали.
Так само не змінилися правила для складних прикметників: жовтогарячий і кисло-солодкий пишуться по-різному, і це залежить від того, чи є між частинами сурядний зв’язок. Складні прикметники — тема, де найлегше помилитися навіть дорослому, але правопис 2019 року тут ні до чого.
І частки будь-, -небудь, казна-, хтозна- теж живуть за старими правилами: будь-який, хтозна-що, абищо. Правопис часток не змінювали — просто в підручниках він тепер розписаний докладніше.
Як звикнути швидко: школярам і дорослим
Не намагайтеся вивчити весь правопис за вечір. Дієвіше інше: заведіть у зошиті або в нотатках на телефоні короткий список «мої п’ять слів». Туди потрапляє те, у чому ви помилялися цього тижня: проєкт, пів години, віцепрезидент. Раз на кілька днів перечитуйте — цього достатньо, щоб форми самі вкладалися в голову.
Порада для батьків: повісьте над робочим столом дитини одну невелику табличку з шістьма рядками. Не плакат на всю стіну, а саме маленьку — її хочеться прочитати мимоволі, коли чекаєш на завантаження гри.
Дорослим допомагає звичка перевіряти сумнівне слово в офіційному тексті правопису, а не в першій-ліпшій статті з мережі. Хто шукає «новий правопис 2025», часто потрапляє на старі таблиці, передруковані п’ять років тому: там і «пів-Києва», і «проект». Перевіряйте за першоджерелом — сайт Інституту мовознавства або МОН.
Школярам варто пам’ятати просту річ: учитель не прискіпується, а тримається чинної норми. Якщо у зошиті стоїть «проєкт» і вам хочеться написати «так було в бабусі», скажіть про це спокійно — і покажіть підручник. Суперечка про правопис — це не суперечка про характер.
Часті запитання
То «проєкт» — це остаточно?
Так. І «проєкт», і «проєктор», і «проєкція» — чинна норма з 2019 року. «Проект» вважається застарілим написанням, і в шкільному творі його виправлять.
Чому вчителька виправляє «пів-Києва», а я так писав усе життя?
Бо ви навчалися за попередньою редакцією правопису. Нічого страшного: правила змінюються, і дорослі теж переучуються. Тепер «пів» зі значенням половини пишемо окремо.
Чи можна писати «катедра» і не отримати двійку?
Можна, це варіантна норма. Але в межах одного тексту тримайтеся одного варіанта — і не змішуйте «кафедру» з «катедрою» в сусідніх абзацах.
Що робити, якщо підручник надрукований за старими правилами?
Сказати про це вчителеві й перевіряти за офіційним текстом правопису. Старі підручники не роблять дитину винною — вони просто старі.
Мова змінюється повільно, а звичка — ще повільніше, і це нормально. Достатньо тримати напохваті шість змін, перевіряти сумнівні слова за офіційним текстом і не соромитися питати. За рік «проєкт» і «пів години» писатимуться самі, без жодного зусилля — так само, як колись саме собою вийшло «пів’яблука».
